Згiдно з частиною другою статтi 21 Кодексу законiв про працю України (КЗпП) працiвник має право реалiзувати свої здiбностi до продуктивної i творчої працi шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декiлькох пiдприємствах, в установах, органiзацiях (далi — пiдприємство), якщо iнше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторiн (тобто, працювати за сумiсництвом).
Вiдповiдно до абзацу другого пункту 1 постанови Кабiнету Мiнiстрiв України «Про роботу за сумiсництвом працiвникiв державних пiдприємств, установ i органiзацiй» вiд 3 квiтня 1993 р. № 245 (iз змiнами i доповненнями) для роботи за сумiсництвом згоди адмiнiстрацiї за основним мiсцем роботи не потрiбно.
Пунктом 3 Положення про умови роботи за сумiсництвом працiвникiв державних пiдприємств, установ i органiзацiй, затвердженого спiльним наказом Мiнпрацi, Мiн’юсту, Мiнфiну вiд 28 червня 1993 р. № 43 (зареєстровано в Мiн’юстi 30 червня 1993 р. за № 76; далi — Положення № 43), встановлено, що працiвник, якого приймають на роботу за сумiсництвом на iнше пiдприємство, повинен пред’явити власнику або уповноваженому ним органу (далi — роботодавець) паспорт.
При прийняттi на роботу, що потребує спецiальних знань, роботодавець має право вимагати вiд працiвника подання диплома або iншого документа про набуту освiту чи професiйну пiдготовку.
На осiб, якi працюють за сумiсництвом, трудовi книжки ведуть лише за мiсцем основної роботи (п. 1.1 Інструкцiї про порядок ведення трудових книжок працiвникiв, затвердженої спiльним наказом Мiнпрацi, Мiн’юсту, Мiнсоцзахисту України вiд 29 липня 1993 р. № 58, зареєстровано в Мiн’юстi 17 серпня 1993 р. за № 110, iз змiнами i доповненнями).
Отже, як бачимо, зазначенi нормативно-правовi акти не мiстять норми, що зобов’язує працiвника подавати копiю трудової книжки при прийняттi на роботу за сумiсництвом.
Втiм, при укладеннi трудового договору за сумiсництвом роботодавець може запропонувати особi, що працевлаштовується, подати копiю трудової книжки, засвiдчену в установленому порядку. Це дасть змогу роботодавцю переконатись, що кандидат має необхiдний досвiд для зайняття певної посади (професiї) та основне мiсце роботи, що є пiдставою для укладення з працiвником трудового договору саме за сумiсництвом.
